Здійснення державного ринкового нагляду

Державний ринковий нагляд – діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Держпродспоживслужба та її територіальні органи відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 573 «Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності» здійснює державний ринковий нагляд за продукцією, що введена в обіг на ринок України відповідно до вимог 17 - технічних регламентів та Закону України від «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Це близько 90 % від загальної кількості промислової продукції, що вводиться в обіг та розповсюджується на ринку.

Реалізація політики державного ринкового нагляду підвищує рівень захисту споживачів від небезпечної продукції, сприяє зменшенню кількості підприємств, що допускають порушення законодавства у сфері забезпечення безпеки продукції, запроваджує мотиваційні механізми для здійснення суб’єктами господарювання самостійного контролю відповідності продукції встановленим вимогам.
 
Сфера дії ринкового нагляду розповсюджується на нехарчову продукцію, а саме: на її відповідність встановленим вимогам (стаття 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Приклади найбільш поширених ситуацій, у яких необхідно звертатися до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві:
  • коли у споживача, при намірі придбати нехарчову продукцію, виникають сумніви щодо її безпечності та відповідності встановленим вимогам при візуальному огляді (відсутні інструкції щодо експлуатації товару, попереджувальні надписи);
  • коли споживач звернув увагу на продукцію, на етикетці якої було недостатньо інформації щодо виробника та його адреси, позначення, що іграшки пройшли оцінку відповідності технічному регламенту.