Положення про Головне Управління Держпродспоживслужби в м. Києві

1. Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та їй підпорядковане.

Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території міста Києва.

Голова Київської міської державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на цей орган завдань.

Повноваження Головного управління поширюються на територію міста Києва.

2. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами Київської міської державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

3. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території міста Києва.

4. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме:

1) у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів:

  • забезпечує здійснення державного* ветеринарно-санітарного нагляду (контролю) за здоров'ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних (побічних) продуктів тваринного походження, кормів та інших об’єктів санітарних заходів, охороною території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - МЕБ), з територій інших держав або карантинних зон;
  • здійснює державний нагляд (контроль) за: тваринами, харчовими продуктами, іншими об’єктами санітарних заходів, пов’язаними з продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамами мікроорганізмів, а також потужностями, що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;
  • діяльністю суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини); проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях, які використовуються для виробництва та/або обігу тварин, харчових продуктів, а також на агропродовольчих ринках та за місцем проведення ярмарок;
  • безпечністю харчових продуктів у процесі їх виробництва та/або обігу з метою їх експорту та імпорту, а також видачею міжнародних сертифікатів (ветеринарних, санітарних, сертифікатів здоров’я), а для держав СНД - ветеринарних свідоцтв у визначених законодавством випадках;
  • переміщенням тварин, харчових продуктів, інших об’єктів санітарних заходів, пов’язаних з продуктами тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, засобів ветеринарної медицини, засобів догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамів мікроорганізмів;
  • організацією роботи зі збору, утилізації та знищення загиблих тварин і побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною;
  • здійсненням протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що провадять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини; дотриманням законодавства щодо ідентифікації та реєстрації тварин; проведенням суб’єктами господарювання дезінфекції,  дезінсекції та дератизації на  потужностях, що використовуються для виробництва,  - переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування; впровадженням постійно діючих ггроцедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
  • організовує захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей; сприяє виконанню загальнодержавних програм у галузі ветеринарної медицини, у тому числі проведенню моніторингу залишкової кількості ветеринарних препаратів та забруднювальних речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах;
  • організовує здійснення заходів для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях, що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу харчових продуктів, тварин, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, засобів ветеринарної медицини, засобів догляду за тваринами та супутніми об’єктами, штамів мікроорганізмів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;
  • аналізує причини й умови виникнення та поширення хвороб тварин, організовує заходи щодо локалізації та ліквідації спалаху заразних хвороб, спільних для тварин і людей, готує пропозиції та рекомендації щодо профілактики, ліквідації та боротьби з такими хворобами;
  • координує діяльність спеціалістів ветеринарної медицини незалежно від їх підпорядкування;
  • здійснює державний контроль за розведенням та утриманням сільськогосподарських тварин для запобігання жорстокому поводженню з ними;
  • видає органам страхування висновки щодо причин захворювання вимушено забитих, загиблих або знищених тварин;
  • забезпечує у випадках, передбачених законом, своєчасне встановлення карантину в разі виникнення особливо небезпечних хвороб, включених до списку МЕБ, або інших хвороб, що підлягають повідомленню, проведення карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зонах, зоні спостереження;
  • координує діяльність установ ветеринарної медицини з організації та проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормових добавок, преміксів та кормів, забезпечує проведення ветеринарно-санітарних заходів щодо перевірки безпечності харчових продуктів;
  • установлює обмеження або заборону на обіг об’єктів державного контролю, що можуть переносити особливо небезпечні хвороби, включені до ' списку МЕБ, або інші хвороби, що підлягають повідомленню, з окремих держав або карантинних зон у разі підтвердження факту спалаху таких хвороб; проводить експертизу та узгодження проектів планування і будівництва тваринницьких ферм, потужностей, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств з виробництва ветеринарних препаратів, ринків; бере участь у відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;
  • організовує проведення моніторингу кормів, кормових добавок та ветеринарних препаратів, отриманих з використанням ЕМО, за критерієм наявності в них зареєстрованих ЕМО джерел;
  • затверджує плани щорічного державного контролю, плани державного моніторингу та плани протиепізоотичних заходів відповідно до закону;
  • готує матеріали щодо внесення інформації до відповідних реєстрів потужностей (об’єктів);
  • готує пропозиції про обсяг необхідних ветеринарних препаратів для виконання обов’язкових (планових) або вимушених протиепізоотичних заходів;
  • здійснює ветеринарно-санітарний нагляд за роботою уповноважених лікарів щодо виконання ветеринарно-санітарних заходів;

2) у сфері державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства:

  • реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення;
  • здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд (контроль) за: дотриманням санітарного законодавства; біологічними продуктами, патологічним матеріалом;
  • додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів в імпортованих лікарських травах, водних об’єктах, воді, що використовується для господарського постачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку та з лікувальною метою, лікувальних грязях, ґрунтах, на землях населених пунктів, оздоровчого та рекреаційного призначення;
  • дотриманням показників вмісту шкідливих для здоров’я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України;
  • забезпечує та здійснює проведення профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, здійснює державний санітарно-епідеміологічний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України;
  • здійснює в межах компетенції контроль за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров’я населення; організовує проведення відповідних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю;
  • подає в установленому порядку пропозиції щодо обмеження або заборони в’їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з держав або регіонів у зв’язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх території; забезпечує проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи; здійснює у межах компетенції контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;
  • розробляє та здійснює санітарні заходи, що стосуються обмеженого (визначеного) кола осіб чи випадків, передбачених законодавством, зокрема щодо обмеження, заборони, тимчасового припинення діяльності, вживання відповідно до закону інших заходів реагування, у тому числі обмеження або заборони ввезення (пересилання) на митну територію України, перевезення через митну територію України (транзит) біологічних продуктів, патологічного матеріалу;
  • бере участь у реалізації науково-технічної, технологічної та інноваційної політики, впровадженні у виробництво науково-технічних досягнень та передового досвіду з питань профілактики захворювань людини, а також факторів середовища життєдіяльності людини, реалізації державної політики в інших визначених сферах;
  • бере участь у розробленні санітарних, протиепідемічних (профілактичних) заходів, вимог щодо окремих показників якості харчових продуктів, кормів, технічних регламентів та стандартів;
  • бере участь у визначенні факторів, що можуть мати шкідливий вплив на здоров’я людини, у проведенні оцінки ризику та встановленні ступеня створюваного ними ризику;
  • бере участь у проведенні санітарно-епідеміологічних розслідувань, спрямованих на виявлення причин та умов, що призводять до виникнення і поширення інфекційних хвороб, у тому числі через харчові продукти, групових та індивідуальних харчових отруєнь, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень, випадків порушення норм радіаційної безпеки, санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючих випромінювань, та вживає заходів щодо їх усунення відповідно до законодавства;
  • здійснює відповідно до законодавства моніторинг причин і кількості звернень фізичних та юридичних осіб щодо дотримання санітарного законодавства та випадків заподіяння шкоди здоров’ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею) та впливу небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини;
  • бере участь та проводить заходи, спрямовані на підвищення рівня гігієнічних знань працівників, в тому числі, тих які підлягають обов’язковим - медичним оглядам, а також тих, які зазнають у виробництві, сфері послуг, інших галузях ризику дії небезпечних факторів;

3) у сфері насінництва та розсадництва здійснює нагляд (контроль) за:

  • діяльністю суб'єктів усіх форм власності і господарювання у сфері насінництва та розсадництва (включаючи лісове, квітково-декоративне насінництво та розсадництво, насінництво картоплі, овочевих, баштанних, плодових і горіхоплідних культур та розсадництво плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю), садівництва та лісових насаджень, які займаються виробництвом, заготівлею, обробкою, розмноженням, зберіганням, реалізацією і використанням насіння та садивного матеріалу рослин, а також за умовами вирощування садивного матеріалу, заготівлею, обробкою, розмноженням, зберіганням, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу; дотриманням технології виробництва на етапах вирощування, збирання і післязбиральної обробки насіння і садивного матеріалу;
  • дотриманням сортових та посівних якостей насіння, що реалізується суб'єктами оптової та роздрібної торгівлі;
  • дотриманням суб'єктами насінництва та розсадництва державних стандартів, інших нормативних документів, веденням документації сортових посівів і насаджень, ділянок гібридизації насіння і садивного матеріалу, правильного відбору проб та вибірок для визначення якостей насіння і садивного матеріалу, оформлення документів на посівні та сортові якості насіння і садивного матеріалу, за введенням насіння і садивного матеріалу в обіг;
  • сертифікацією насіння і садивного матеріалу;
  • дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форм власності;

4) у сфері контролю за якістю зерна та продуктів його переробки:

  • здійснює державний контроль за дотриманням зерновими складами регламенту зберігання зерна та продуктів його переробки у процесі зберігання зерна та продуктів його переробки;
  • здійснює державний контроль за якістю зерна та продуктів його переробки;
  • забезпечує проведення експертизи зерна та продуктів його переробки, а також приймає висновки щодо можливості їх подальшого використання або знищення;

5) у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу:

  • проводить експертну оцінку сільськогосподарської техніки під час її відчуження на вторинному ринку;
  • здійснює реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів,. самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру;
  • проводить  перевірку технічного стану і  експлуатації машин, які підлягають перевірці на підтвердження відповідності вимогам законодавства; видає в установленому порядку висновки щодо технічного стану проданих або відремонтованих машин, які  підлягають перевірці  на підтвердження відповідності вимогам законодавства;
  • проводить технічну експертизу та експертну оцінку технічних засобів, що стали непридатними внаслідок аварії чи стихійного лиха, та видає відповідні документи про доцільність їх подальшої експлуатації;
  • перевіряє відповідність матеріально-технічної бази та методичного забезпечення навчальних закладів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів у встановленому законодавством порядку, надає висновки про відповідність матеріально-технічної бази, методичного забезпечення та оснащеності навчального процесу для розгляду відповідними органами питання про акредитацію та видачу їм ліцензій на право підготовки трактористів-машиністів самохідних машин, приймає теоретичні і практичні іспити для отримання права на керування машинами та видає за їх результатами посвідчення тракториста-машиніста;
  • проводить державний нагляд за дотриманням правил технічного та сервісного обслуговування машин, реалізації повнокомплектних машин, номерних вузлів і агрегатів;
  • проводить незалежну технічну експертизу для визначення причин виходу з ладу сільськогосподарських машин у процесі розгляду претензій покупців щодо якості зазначених машин і послуг у період гарантійних строків експлуатації відповідно до вимог Закону України «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин»;
  • забезпечує у встановленому порядку суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з реалізацією машин, що підлягають реєстрації в Держпродспоживслужбі, бланками біржових угод, актів приймання- передавання машин та номерними знаками «Транзит», організовує державний контроль за дотриманням ними законодавства у зазначеній сфері;
  • проводить технічну експертизу, аналіз та видачу висновків про якість проданих і відремонтованих машин, вузлів, агрегатів та їх складових частин у зв’язку з розглядом відповідної претензії власника (користувача), про якість пально-мастильних матеріалів, якими забезпечується агропромисловий комплекс, про залишковий моторесурс під час визначення реалізаційної вартості машини, вузла, агрегата;
  • веде реєстр навчальних закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів, та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у зазначеній сфері;
  • організовує та здійснює державний нагляд (контроль) в частині експлуатації та технічного стану машин за:
  • дотриманням вимог законодавства акредитованими суб’єктами господарювання, які проводять перевірку технічного стану та ідентифікацію машин;
  • виконанням законодавства у сфері захисту прав споживачів на придбану чи відремонтовану сільськогосподарську техніку і комплектувальні вузли та агрегати до неї;
  • дотриманням правил технічного та сервісного обслуговування машин; технічним станом й експлуатацією машин, які підлягають перевірці на підтвердження відповідності вимогам законодавства;

6) у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння):

  • перевіряє додержання суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг;
  • здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України «Про рекламу» та «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» в межах наданих повноважень;
  • проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону;
  • накладає на суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів;
  • здійснює у межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної реклами;
  • сприяє органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів;
  • сприяє створенню необхідних умов для навчання та набуття населенням правових знань у сфері захисту прав споживачів;
  • організовує надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав;
  • сприяє реалізації в Україні Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 09 квітня 1985 року;
  • висвітлює у засобах масової інформації результати роботи з контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів;
  • здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

7) у сфері здійснення державного ринкового нагляду:

  • організовує розроблення проектів секторальних планів ринкового нагляду, затверджує секторальні плани ринкового нагляду, здійснює моніторинг виконання та перегляд таких планів;
  • здійснює відповідно до законодавства моніторинг причин і кількості звернень споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, причин і кількості нещасних випадків та випадків заподіяння шкоди здоров’ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею);
  • проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування);
  • перевіряє додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а у визначених законом випадках видає приписи про негайне усунення порушень вимог щодо представлення такої продукції та приймає рішення про негайне припинення представлення цієї продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, проводить перевірки виконання суб’єктами господарювання відповідних приписів та рішень;
  • приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб’єктами господарювання цих рішень;
  • здійснює моніторинг дій суб’єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання;
  • вживає відповідних заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) про виявлену небезпеку, яку становить продукція;
  • узагальнює результати здійснення ринкового нагляду, аналізує причини виявлених порушень, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо перегляду встановлених вимог, якщо вони не забезпечують належного рівня захисту суспільних інтересів;
  • інформує державні органи, органи місцевого самоврядування та громадськість про результати здійснення ринкового нагляду;

8) у сфері здійснення метрологічного нагляду:

  • перевіряє діяльність суб’єктів господарювання щодо додержання ними метрологічних вимог;
  • подає законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, для інспекційної повірки у випадках, передбачених законодавством;
  • перевіряє кількість фасованого товару в упаковках під час його фасування та продажу;

9) у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

  • здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

10) у межах повноважень, передбачених законом, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства з питань туристичної діяльності;

11) відповідно до покладених на нього завдань:

  • надає адміністративні послуги відповідно до закону;
  • вживає у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності згідно із законом;
  • застосовує фінансові санкції до суб’єктів господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення;
  • у межах повноважень, передбачених законом, складає протоколи та розглядає справи про порушення законодавства у відповідній сфері;
  • проводить перевірки характеристик продукції, організовує відбір зразків для цілей державного контролю та забезпечує проведення їх експертизи (випробування);
  • організовує проведення в лабораторіях досліджень (випробувань) -для цілей державного контролю;
  • надсилає матеріали перевірок до правоохоронних органів для вирішення питань про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, у діях яких містяться ознаки кримінального правопорушення;
  • приймає у передбачених законом випадках рішення про знищення продукції або інше рішення щодо подальшого поводження з нею;
  • подає в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення форм державної статистичної звітності;
  • бере участь у розробленні, атестації, виробництві та впровадженні стандартних зразків;
  • розробляє, виконує та/або організовує виконання загальнодержавних програм та/або планів у галузі небезпечних факторів, показників безпечності, окремих показників якості харчових продуктів у визначених сферах;
  • бере участь у реалізації науково-технічної, технологічної та інноваційної політики, впровадженні у виробництво науково-технічних досягнень та передового досвіду у визначених сферах;
  • надає пропозиції щодо формування державного замовлення на підготовку кадрів у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;
  • готує пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до його компетенції;
  • обмежує, забороняє або припиняє відповідно до нормативно-правових актів України господарську діяльність юридичних та фізичних осіб, звертається у порядку та строки, встановлені законом, до суду;
  • організовує проведення науково-дослідної роботи у визначених сферах; здійснює інші повноваження, визначені законами України.

5. Головне управління з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції та контроль за їх здійсненням;
2) веде та користується реєстрами (базами даних) відповідно до закону;
3) забезпечує відкритий та безоплатний доступ до реєстрів, ведення яких відповідно до законодавства покладено на Держпродспоживслужбу;
4) забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів;
5) організовує планово-фінансову роботу, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;
6) здійснює розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції;
7) організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
8) організовує роботу з кадрами в апараті Головного управління;
9) готує для подання до Держпродспоживслужби пропозиції щодо заохочення та нагородження державними нагородами працівників Головного управління, підвідомчих органів та установ;
10) складає проект штатного розпису та кошторису на утримання Головного управління і подає на затвердження Голові Держпродспоживслужби;
11) здійснює бухгалтерський облік витрат на утримання Головного управління, забезпечує використання бюджетних асигнувань за цільовим призначенням, складає та подає в установленому порядку фінансову звітність;
12) забезпечує у межах своєї компетенції дотримання державної таємниці в Головному управлінні, підвідомчих органах та установах;
13) забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні;
14) забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом;
15) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
16) організовує ведення діловодства та роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів;
17) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, готує пропозиції щодо його вдосконалення та подає їх на розгляд Держпродспоживслужбі;

6. Головне управління має право:

1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців (за їх згодою), спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства (за їх згодою);
2) одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;
3) скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених завдань;
4) користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами;
5) організовувати відбір зразків харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, патологічного матеріалу, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного, санітарно-епідеміологічного контролю та нагляду, а також відповідно до компетенції інших об’єктів регулювання;
6) забезпечувати здійснення протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини;
7) проводити дослідження у сферах, що належать до компетенції Держпродспоживслужби;
8) здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно, до закону;
9) вимагати відповідно до закону від суб’єктів господарювання усунення виявлених порушень;
10) вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності згідно із законом;
11) здійснювати державний контроль за вмістом залишкових кількостей пестицидів, агрохімікатів та важких металів у поверхневих водах, призначених для сільськогосподарських потреб, ґрунті на землях сільськогосподарського призначення, кормах, а також у сільськогосподарській продукції та сировині;
12) залучати в установленому* порядку незалежних експертів і спеціалізовані організації для проведення перевірок та підготовки висновків з питань, що належать до їх компетенції;
13) фіксувати процес здійснення планового (позапланового) заходу чи кожну окрему дію за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки;
14) забороняти експлуатацію машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу, якщо їх технічний стан не відповідає вимогам нормативних документів щодо показників якості, технологічності та безпечності, охорони праці та охорони навколишнього природного середовища та якщо вони загрожують життю і здоров’ю працівників чи створюють можливість виникнення аварії;
15) зупиняти машини для перевірки технічного стану в разі наявності ознак, що свідчать про їх технічну несправність;
16) одержувати від посадових осіб та громадян, які мають у власності машини та інші технічні засоби для агропромислового комплексу, документи, необхідні для вирішення питань, що належать до їх компетенції;
17) перевіряти наявність у трактористів-машиністів документів на право користування і керування машинами;
18) робити у передбачених законодавством випадках трактористам- машиністам попередження, а в разі грубого порушення правил техніки безпеки та дорожнього руху - порушувати питання про позбавлення їх права керування машинами;
19) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного технічного нагляду;
20) складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосування інших санкцій, передбачених законом;
21) викликати громадян для одержання усних або письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними вимог законодавства у сфері експлуатації машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу;
22) використовувати технічні прилади, призначені для перевірки технічного стану машин;
23) призначати проведення експертизи, технічної діагностики машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час здійснення державного технічного нагляду;
24) брати в установленому порядку участь у роботі комісій з розслідування причин і наслідків аварій, що сталися під час експлуатації машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу;
25) передавати правоохоронним органам акти перевірок та інші матеріали з питань, що належать до їх компетенції.

7. Головне управління під час виконання покладених на нього завдань на території міста Києва взаємодіє з Київською міською державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями.

8. Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Акти Головного управління можуть бути скасовані Головою Держпродспоживслужби повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України, а також Міністром аграрної політики та продовольства України у разі відмови Голови Держпродспоживслужби скасувати такий акт.

9. Головне управління очолює начальник, який призначається на посаду Головою Держпродспоживслужби відповідно до Закону України «Про державну службу». Начальник Головного управління має заступників, які призначаються на посаду Головою Держпродспоживслужби відповідно до Закону України «Про державну службу».
Працівники Головного управління, на яких покладено виконання функцій державного нагляду (контролю), є за посадами державними інспекторами у відповідних сферах згідно із законом.

10. Начальник Головного управління:

1) здійснює керівництво діяльністю Головного управління, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;
2) організовує та забезпечує виконання Головним управлінням Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем’єр- міністра України, наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України, доручень Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказів Держпродспоживслужби, доручень Голови Держпродспоживслужби та його заступників;
3) вносить Голові Держпродспоживслужби пропозиції щодо пріоритетів роботи Головного управління і шляхів виконання покладених на нього завдань, подає на затвердження плани роботи Головного управління (річні, піврічні);
4) звітує перед Головою Держпродспоживслужби щодо виконання покладених на Головне управління завдань та планів роботи;
5) здійснює добір кадрів до Головного управління;
6) організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
7) призначає на посади за погодженням з Головою Держпродспоживслужби керівників самостійних структурних підрозділів Головного управління та звільняє їх з посад;
8) призначає та звільняє з посад інших державних службовців та працівників Головного управління, керівників установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території міста Києва;
9) присвоює державним службовцям Головного управління ранги державних службовців, приймає рішення щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Головного управління (крім своїх заступників);
10) порушує перед Головою Держпродспоживслужби питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності;
11) підписує накази Головного управління;
12) розподіляє обов'язки між своїми заступниками;
13) затверджує положення про структурні підрозділи Головного управління і посадові інструкції працівників;
14) затверджує штатні розписи та кошториси установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території міста Києва;
15) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. Начальник Головного управління підзвітний та підконтрольний голові Київської міської державної адміністрації з питань здійснення повноважень Київської міської державної адміністрації.

11. У Головному управлінні для погодженого вирішення питань, що належать до його компетенції, обговорення найважливіших напрямів діяльності може утворюватись колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного наказу Головного управління. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо організації та поліпшення діяльності у визначених сферах, вирішення інших питань у Головному управлінні можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються начальником Головного управління.

12. Головне управління діє на підставі положення, що затверджується відповідно до цього Положення Головою Держпродспоживслужби.

13. Головне управління утримується за рахунок державного бюджету. Структура Головного управління затверджується Головою Держпродспоживслужби за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України. Штатний розпис та кошторис Головного управління затверджуються Головою Держпродспоживслужби. Чисельність працівників Головного  управління затверджує Голова Держпродспоживслужби в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держпродспоживслужби.

14. Головне управління утворюється у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

15. Головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.