Оголошення

Статті

Ботулізм та Гострі кишкові інфекції. Профілактика захворювань

Ботулізм — це гостре інфекційне захворювання, яке виникає в результаті вживання в їжу продуктів, що містять отруйні речовини (токсини), які виробляються бактеріями роду клостридій.

Захворювання розвивається при вживанні заражених харчових продуктів рослинного і тваринного походження, які зберігалися в умовах дефіциту кисню без необхідної (достатньої) термічної обробки. Найбільшу небезпеку представляють консерви та продукти, призначені для тривалого зберігання (гриби, маринади, ковбаси, копчені та засолені продукти) і приготовлені в домашніх умовах, при яких неможливо створити температурний режим, необхідний для загибелі спір збудника цієї хвороби. При сприятливих умовах для розмноження збудника ботулізму (оптимальна температура, низька кислотність середовища, наявність поживних речовин, анаеробних умов) харчовий продукт може стати токсичним через 10-12 годин. Тому, свіжі продукти ніколи не викликають отруєння.

Самостійно відрізнити заражені продукти від доброякісних можна тільки по здуттю банок, що пов’язане з накопиченням газоподібних продуктів життєдіяльності паличок ботулізму. При цьому смак, запах і вигляд продукту не змінюються.

Збудник ботулізму - Clostridium Botulinum належить до роду клостридій. Мікроб, який викликає ботулізм, є анаеробом — живе без доступу кисню. Найбільш характерна його властивість — здатність виробляти один із найсильніших у природі отрут — ботулотоксин, смертельна доза якого для людини складає лише 0,3 мкг.

Резервуаром інфекції є травоїдні тварини, які виділяють Cl. botulinum з випорожненнями. Надалі з Cl. botulinum в ґрунті утворюються спори, звідки вони потрапляють у воду, на харчові продукти, фураж, в кишківник людини й тварин, птахів і риб, де розмножуються. При сприятливих умовах в ґрунті також можливе розмноження мікробів ботулізму. Спори Cl. botulinum надзвичайно стійкі до впливу хімічних і фізичних факторів. Спори зберігають життєздатність при температурі мінус 160°C протягом року і не гинуть при мінус 1900 С. У висушеному стані вони можуть бути життєздатними десятки років.

Ботулотоксин не руйнується ферментами травного тракту, потрапляючи з харчовими продуктами в шлунок людини, викликає тяжке отруєння, особливо у дітей, всмоктується в кров.
Інкубаційний період захворювання триває від кількох годин до доби (рідше до 2-3 днів). Тривалість інкубаційного періоду залежить від кількості ботулотоксину, що потрапив в організм хворого.

Зазвичай захворювання починається раптово. У людини порушується зір, виникає м’язова слабкість і з’являється сухість у роті. Турбує "туман", роздвоєння предметів, "сітка" перед очима, далекозорість. Відчувається наявність чужорідного тіла в горлі, першіння утрудняється ковтання їжі. При тяжкому перебігу захворювання вживана всередину вода і рідка їжа можуть виливатися через ніс. У людини змінюються тембр і висота голосу. Дихання поверхневе, зіниці розширені, обличчя схоже на маску. Ботулізм часто закінчується смертю хворого.

Профілактика

Профілактичними заходами проти зараження ботулізмом є дотримання санітарно-гігієнічних норм:
  • утримання в чистоті приміщення, де готується їжа;
  • дотримання технології консервування продуктів;
  • прогрівання всіх видів консервів до 100°C протягом 30 хвилин з метою зниження ризику захворювання на ботулізм;
  • дотримання вимог до транспортування та зберігання харчових продуктів, які швидко псуються;
  • харчові продукти, які не обробляються термічно, необхідно ретельно мити кип'яченою водою та зберігати при температурі не більше 10°C;
Не вживати консерви у банках зі здуттям (бомбажем).

Уникати вживання свіжопросоленої, в’яленої, копченої риби домашнього виготовлення.

Кип'ятіння або прожарювання м'яса та риби невеликими шматками запобігає можливому зараженню ботулізмом.

Особам, які вживали продукти, що викликали в інших подібне захворювання, з профілактичною метою вводять протиботулінічну сироватку типів А, В, Е проти найбільш небезпечних для людини клостридій та встановлюють медичне спостереження до 2-х тижнів.

Гострі кишкові інфекції та їх профілактика

Гострі кишкові інфекції спостерігаються у всіх людей незалежно від віку, але найчастіше у дітей (60-65%), особливо у ранньому віці. До гострих кишкових інфекцій відносяться черевний тиф, паратифи А і В, дизентерія, холера, вірусний гепатит A та інші. Цій групі захворювань властиві однотипна локалізація збудника (кишківник), механізми зараження (фекально-оральний, контактно-побутовий), подібні кишкові прояви хвороби (розлад функції кишківника), загальні принципи профілактики.

Джерелами інфекції є тільки хвора людина і бактеріоносій, за винятком паратифу В, джерелом якого, можуть бути й деякі тварини (велика рогата худоба, свині, птахи).

Особлива роль у поширенні кишкових інфекцій належить харчовому та водному шляхам, що пов'язано з тривалим виживанням збудників у воді та їжі. Як правило, харчові продукти інфікуються збудниками кишкових інфекцій через брудні руки носіїв або хворих стертими формами захворювання, найбільшу небезпеку представляють особи, які працюють на харчових підприємствах. Їжа може забруднюватися через заражену воду, якою миють харчові продукти, кухонний та столовий посуд. Зараження харчових продуктів можливе шляхом перенесення збудників кишкових інфекцій комахами й гризунами.

Ризик в передачі інфекції представляють інфіковані збудниками харчові продукти, які перед вживанням не піддаються термічній обробці (вінегрети, овочі, фрукти, ягоди) або інфікуються після теплової обробки (молоко, молочні продукти, сир, сметана, різні кулінарні вироби).

Профілактика

Профілактика кишкових інфекцій включає заходи, спрямовані на знешкодження джерела інфекції, розрив шляхів її поширення та підвищення несприйнятливості населення:
  • санітарний благоустрій територій, підприємств, упорядкування водопостачання, видалення і знешкодження нечистот;
  • дотримання санітарно-гігієнічних вимог до утримання приміщень, обладнання, інвентарю, посуду, тари, систематичний контроль ефективності їх санітарної обробки;
  • дотримання встановлених гігієнічних вимог на всіх етапах перероблення, зберігання, транспортування, технології виготовлення та реалізації харчових продуктів;
  • забезпечення населення водою, яка відповідає вимогам санітарних норм, безпечними та якісними харчовими продуктами;
  • своєчасне виявлення та ізоляція носіїв інфекції на підприємствах харчової промисловості, у закладах громадського харчування та ресторанного господарства, дотримання правил особистої гігієни працівниками;
  • систематичне проведення профілактичних дезінфекційних заходів;
  • підвищення санітарної культури й грамотності населення.
З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь необхідно дотримуватись наступних правил:
  • не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання;
  • не купувати харчові продукти на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;
  • не вживати невідомі гриби, ягоди, трави та інші рослини;
  • при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми — обдати окропом;
  • для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутельовану;
  • не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);
  • перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом, обов'язково мити руки після відвідування туалетів;
  • при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни, дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;
  • для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами;
  • вести боротьбу із живими переносниками збудників інфекцій хвороб.
У разі виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчого лікувально-профілактичного закладу. Самолікування небезпечне для здоров'я! При недостатньому та неадекватному лікуванні може сформуватися здорове носійство інфекції, а перехворіла людина не маючи клінічних проявів, може продовжувати виділяти збудників, що особливо небезпечно для оточення.


Автор: pressa від 18.06.2019





  

Відеорепортаж